Стаття 50.
Гарантується недоторканність житла. Обшук житла, приміщення або транспортного засобу може мати місце тільки у випадках, визначених законом, і в спосіб визначений ним.
Недоторканність житла, є одним з елементів права на приватне життя, описаний як домашній затишок і розуміється як право на безперешкодне користування своїм житлом. Житло відповідно до статті 50 Конституції є синонімом дому, що розуміється як центр життя людини та його сім’ї. Приміщення, на які поширюються гарантії недоторканості, не повинні відповідати вимогам, встановленим до житлових приміщень іншими законами, вистачить, щоб такі приміщення фактично використовувалися в житлових цілях.
У свою чергу, під незаконним проникненням до житла, слід розуміти будь-яке вторгнення у житло, здійснене всупереч волі осіб, які в ньому проживають, чи відмову покинути житло за їх проханням. Таким чином, це може розглядатися як заборона на проведення обшуків (без достатніх на це підстав) і заборона на будь-яке несанкціоноване проникнення і перебування в ньому. Право на недоторканність житла належить особам, які в ньому законно проживають, а передусім, його законному володільцю, але і також його наймачам, користувачам та їхнім родичам (наприклад, чоловік/дружина або діти).
В той же час гарантії, які випливають зі ст. 50 Конституції РП не поширюються на осіб, які незаконно проникли в житло. Суб’єктами, які зобов’язані поважати право на недоторканність житла є всі інші особи, зокрема володілець житла (у випадках найму) та представники державної влади і посадові особи. Слід пам’ятати, що недоторканність житла не є абсолютною і може бути обмежена законодавством в межах визначених Конституцією.
До ситуацій, в яких проникнення в чуже житло є обґрунтованим або навіть необхідним, слід віднести проведення обшуку, який дозволяється тільки у тому випадку, якщо це дозволено законом. Відповідно до статті 219 § 1 Кримінально – процесуального кодексу (далі КПК) обшук приміщень і інших місць може проводитися тільки за наявності достатніх підстав для доказів, що підозрювана особа буде виявлена, затримана або примусово доставлена, а також для того, щоб знайти речі, які можуть бути доказом в справі, або які мають значення для кримінального провадження. Органом, уповноваженим на проведення обшуку, є прокурор або, за рішенням суду чи прокурора – поліція, а в спеціальних випадках, вказаних в законі, – також інший орган. Для того, щоб компетентний орган міг провести обшук, він повинен представити рішення суду або прокурора. Обшук житла повинен відбуватися із забезпеченням поваги до людської гідності та можливості проведення таких дій без спричинення шкоди або страждань цій особі. Обшук житла, як правило, може проводитися тільки з 06.00 до 22.00. Тільки у випадках крайньої потреби такий обшук може проводитися в інший час, тобто вночі.
