Стаття 175.
1. Правосуддя в Польщі здійснюється Верховним судом, судами загальної юрисдикції, адміністративними судами, а також військовими судами.
2. Спеціальний суд або прискорена процедура може встановлюватись виключно під час війни.
Роз’яснення змісту статті 175 Конституції вимагає в першу чергу визначити саме поняття системи правосуддя. Передбачається, що це діяльність держави, що полягає у вирішенні суджень, у формі судових рішень або постанов, тобто в обов’язковому вирішенні юридичних суперечок, в яких принаймні одна зі сторін є фізичною особою або іншим подібним суб’єктом, а також в прийнятті рішень по обґрунтованості кримінальних звинувачень і в призначенні покарання. Таким чином, система правосуддя охоплює всі питання, які можуть стосуватися будь – якої особи, наприклад, іноземця, і, отже, включає цивільні, кримінальні і адміністративні справи.
Оскільки з’явився термін “справа”, слід зазначити, що під цим поняттям розуміють yсі ситуації, в яких необхідно прийняти рішення відносно прав суб’єкта, який вступив в правовий спір з іншим рівноправним суб’єктом, або, який вступив в правовий спір з державним органом, при цьому сторони не можуть дійти взаємної згоди. Описана вище форма здійснення правосуддя, передбачена для судів, оскільки саме вони відповідають за вирішення правових спорів, інакше кажучи, судовий розгляд. Таким чином, у рамках покладених на них завдань, суди можуть, після попереднього розгляду справи, винести рішення по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи.
Правосуддя здійснюється чітко визначеними суб’єктами, серед яких, окрім Верховного суду, який відіграє особливу роль в якості головного органу судової влади в Польщі і який здійснює нагляд за діяльністю загальних і військових судів, існують також суди загальної юрисдикції, які поділяються на: районні, окружні та апеляційні суди, вони покликані розглядати цивільні (включаючи сімейні, господарські, а також справи, що виникають з трудових правовідносин та соціального страхування) і кримінальні справи, крім того, перелік доповнюється адміністративними судами, що визначають порядок оскарження рішень державних органів влади та військових судів, які включають усі справи, що стосуються осіб зі статусом військовослужбовця, який перебуває на військовій службі. У конституційному переліку також є спеціальні або надзвичайні суди, проте вони мають відповідну будову, використання якої передбачено тільки для врегулювання суперечок в ході військових дій, і тому на них не посилаються в умовах мирного функціонування держави.
Незалежно від того, який з вищезгаданих судів буде здійснювати правосуддя, слід пам’ятати, що діяльність кожного суду повинна ґрунтуватися на його незалежності, неупередженості, а детальна сфера компетенцій кожного з судів завжди визначається законом.
