Стаття 97.
1.Сенат складається зі 100 сенаторів.
2.Вибори до Сенату є загальними, прямими і проводяться таємним голосуванням.
Конституція прямо вказує кількість сенаторів. У разі браку персоналу Сенат може функціонувати у меншому складі. У разі заміщення вакантної посади – через відставку чи смерть – проводяться додаткові вибори. Сенатор, обраний на додаткових виборах, має каденцію відповідно до терміну повноважень палати, до якої він був обраний.
Виборчих прикметників в порівнянні зі Сенатом лише 3. Це означає, що вибори до Сенату не повинні бути рівними та пропорційними.
У випадку розуміння змісту загальності, прямих виборів та таємного голосування – залишаються актуальними коментарі до ст. 96 Конституції.
Слід зазначити, що вибори до Сенату відрізняються за характером голосування. Вибори до Сенату – це мажоритарні вибори на основі одномандатних виборчих округів. У межах такого виборчого округу кандидати конкурують між собою, а громадянин, з виборчим правом, обирає одного кандидата. Мандат сенатора займає кандидат, який набрав найбільшу кількість голосів у своєму окрузі. Немає різниці в перевазі між кандидатами, може вона бути навіть в один голос. Також не існує відсоткового обмеження необхідної підтримки, тобто кандидат не повинен досягти вказаного відсоткового результату.
Принципи виборчого права до Сейму та Сенату викладені в законодавчих актах, а саме у Виборчому кодексі. Закон не може, всупереч Конституції, регулювати межі, визначені його положеннями. При цьому, є положення, щодо детального уточнення окремих елементів процедури виборів та діяльності виборчих органів. Рекомендується також метод пропорційного голосування на виборах до Сейму (метод D’Honta) та принцип більшості голосів до Сенату.
