Стаття 27.
Офіційною мовою в Республіці Польща є польська мова. Це положення не порушує прав національних меншин, що випливають з ратифікованих міжнародних угод.
Поняття польської як офіційної мови слід розуміти як той факт, що відповідно до Закону від 7 жовтня 1999 року про польську мову в польській правовій системі польська мова є мовою: 1) конституційних органів держави; 2) органів місцевого самоврядування та підпорядкованим їм установам в тій мірі, в якій вони виконують державні завдання; 3)місцеві органи державного управління; 4) установи, створені для виконання конкретних громадських завдань; 5) органи, установи та служби, підпорядковані органам, зазначеним у пункті 1 та пункті 3, створені з метою виконання завдань цих органів, а також державні органи юридичних осіб у межах, в яких вони виконують державні завдання і професійні та кооперативні організації та інші суб’єкти, що виконують державні завдання.
Слід мати на увазі, що на території Республіки Польща польська мова використовується в угодах зі споживачами та при виконанні положень трудового законодавства, якщо: 1) споживач або особа, що виконує роботу, має постійне місце проживання на території Республіки Польща на момент укладення договору та 2) договір повинен бути виконаний або може виконуватися на території Республіки Польща.
Крім того, польська мова, як офіційна мова, є мовою, яка використовується при підготовці документів органами державної влади, мова викладання у державних та недержавних школах, а також це стосується написів та інформації в адміністраціях та державних установах, які призначені для публічного доступу та громадського транспорту. Вони мають бути виконані польською мовою.
Однак, згідно із Законом від 6 січня 2005 року про національні та етнічні меншини та регіональну мову, у Польщі дозволено використовувати т.зв. допоміжну мову. Органами влади комун (гміни), крім офіційної мови, мова меншини може використовуватися як допоміжна мова (Стаття 2 цього Закону визначає поняття національної та етнічної меншин). Більше того, допоміжна мова може використовуватися лише в комунах (гмінах), де кількість мешканців комуни (гміни), що належать до меншини, чия мова повинна використовуватися як допоміжна, становить не менше 20% від загальної кількості жителів комуни (гміни) і які були внесені до Офіційного реєстру громад, в якому вона використовується. Можливість використання допоміжної мови означає, що особи, що належать до меншини, мають право: 1) звертатися до органів влади гміни допоміжною мовою письмово чи усно, та 2) отримувати на експрес-запит відповідь також на допоміжній мові в письмовій або усній формі. У Польщі дозволено подавати заявку допоміжною мовою, однак процедура оскарження відбувається лише офіційною мовою.
