Стаття 32.
1. Всі рівні перед законом. Всі мають право на рівне ставлення з боку органів державної влади.
2. Ніхто не може з будь-якої причини бути дискримінований у політичному, соціальному чи економічному житті.
Принцип рівності, закріплений в статті 32 Конституції РП, гарантує рівність усіх перед законом. Це означає, що кожен має право на рівне трактування, про що свідчить вживання виразу “всі”. По відношенню до фізичних осіб, ця вимога стосується до рівного поводження як з громадянами країни, так і з іноземцями.
Право на рівне трактування адресоване в першу чергу до державних органів, тобто усіх органів, між іншим – управління та установи, що діють у межах покладених на них повноважень.
Сутність рівного трактування полягає в рівності перед законом, у межах його правотворчості й застосування. Факт існування соціальної нерівності не підпадатиме під дію цього положення, оскільки, тільки має гарантувати, що стосовно кожної особи закон повинен мати однакову силу впливу.
Рівність у праві також застосовуватиметься до правотворчого процесу, і буде накладати на законодавця зобов’язання надати закону такий зміст, який відповідатиме вимогам рівного ставлення до осіб, що перебувають в аналогічних ситуаціях.
Для визначення поняття рівності перед законом, необхідно в кожному випадку порівнювати ознаки, що визначають цю схожість. Ознаками, що дозволяють провести таку об’єктивну диференціацію, можуть бути, наприклад, вік або стать, чи, наприклад, положення в суспільстві, фінансовий статус, освіта або професія.
З огляду на статус іноземця, необхідно визначити чи в межах польського законодавства відповідна норма має застосування, що більше, чи немає положень, які дозволили б йому диференціювати своє правове положення. Якщо жодна правова норма не створює основу для встановлення такої диференціації, і така диференціація все ж відбувається, це означає, що орган, який застосовує закон, порушив принцип рівності.
Результатом принципу рівності є заборона дискримінації. Означає це заборону на введення диференціацій необґрунтованого, довільного характеру. Дискримінація сама в собі являє невиправдану диференціацією між людьми, виходячи з об’єктивних характеристик, таких як стать, вік, соціальне походження або сексуальної орієнтації.
Заборона дискримінації в політичному, соціальному та економічному житті. Подібні форми дискримінації не можуть бути виправдані жодними законами або підставами. v
